преса

ПРЕ́СА, и, ж.

1. Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.).

Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі – і цей факт, на мою думку, матиме вплив і на галицьку пресу (М. Коцюбинський);

– Ви даєте мені слово, що ніде, ні в одному органі преси .. не писатимете про те, що побачите й почуєте тут (Ю. Смолич);

На першу збірку творів поета [П. Тичини] російською мовою широко відгукнулась преса і критика (із журн.);

Чверть століття його [Г. Хоткевича] ім'я не з'являлося в пресі, не друкувалися твори. Та хіба тільки його? (з наук. літ.).

2. розм. Журналісти.

Розшарпані в каховських атаках “ратні орли” корніловці вирішили вийти на парад просто з окопів, вирішили в своєму нужденному вигляді з'явитись перед очима іноземних аташе та представників іноземної преси (О. Гончар);

Місця для преси.

Виступа́ти / ви́ступити в пре́сі див. виступа́ти;

(1) Стінна́ пре́са – рукописні або машинописні газети, монтажі, бойові листки і т. ін., що вивішуються на стіні тільки в своїй установі, на своєму підприємстві тощо.

Я не проти, що вона, Та статейка, скромна. Але ж преса то стінна, – Ну, а де ж районна? (С. Воскрекасенко).

△ (2) Жо́вта пре́са – про низькопробні, вульгарні видання, зорієнтовані на скандальні публікації.

Кореспондент часопису “Впередъ” [Сергій Подолинський], прагнучи бути якомога безстороннім, .. засудив непристойні методи і прийоми жовтої преси (із журн.).

◇ Не схо́дити зі сторіно́к пре́си див. схо́дити.

Значення в інших словниках

1. преса — пре́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. преса — Засоби гласности <�друкованої інформації>; (періодична) мн. видання, публікації; (на з'їзді) П. журналісти, газетярі.  Словник синонімів Караванського
3. преса — Періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.  Словник термінів законодавства України
4. преса — [преса] -сие, д. і м. -с'і  Орфоепічний словник української мови
5. преса — -и, ж. 1》 Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.). 2》 розм. Журналісти. 3》 зах. Прасування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. преса — 1. тискарка, друкарка 2. друк, часописи, журнали  Словник чужослів Павло Штепа
7. преса — пре́са (франц. presse) періодично публіковані видання (газети, журнали тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
8. преса — Усі періодичні публікації, що виходять у світ не рідше одного разу на рік, переважно газети та часописи, прес-релізи, бюлетені, радіо- й телепередачі, а також кінохроніка; поточно — лише періодика, що видається під сталими назвами...  Універсальний словник-енциклопедія
9. преса — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М.  Словник синонімів української мови
10. преса — Пре́са, -си, -сі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. преса — ПРЕ́СА, и, ж. 1. Друковані видання — періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах