преса

Усі періодичні публікації, що виходять у світ не рідше одного разу на рік, переважно газети та часописи, прес-релізи, бюлетені, радіо- й телепередачі, а також кінохроніка; поточно — лише періодика, що видається під сталими назвами; у Європі перші періодичні видання з'являються на поч. XVII ст., в Україні у 2-ій полов. XVIII ст.

Значення в інших словниках

1. преса — пре́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. преса — Засоби гласности <�друкованої інформації>; (періодична) мн. видання, публікації; (на з'їзді) П. журналісти, газетярі.  Словник синонімів Караванського
3. преса — Періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.  Словник термінів законодавства України
4. преса — [преса] -сие, д. і м. -с'і  Орфоепічний словник української мови
5. преса — -и, ж. 1》 Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.). 2》 розм. Журналісти. 3》 зах. Прасування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. преса — 1. тискарка, друкарка 2. друк, часописи, журнали  Словник чужослів Павло Штепа
7. преса — ПРЕ́СА, и, ж. 1. Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
8. преса — пре́са (франц. presse) періодично публіковані видання (газети, журнали тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
9. преса — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М.  Словник синонімів української мови
10. преса — Пре́са, -си, -сі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. преса — ПРЕ́СА, и, ж. 1. Друковані видання — періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах