преса

Усі періодичні публікації, що виходять у світ не рідше одного разу на рік, переважно газети та часописи, прес-релізи, бюлетені, радіо- й телепередачі, а також кінохроніка; поточно — лише періодика, що видається під сталими назвами; у Європі перші періодичні видання з'являються на поч. XVII ст., в Україні у 2-ій полов. XVIII ст.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преса — пре́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. преса — Засоби гласности <�друкованої інформації>; (періодична) мн. видання, публікації; (на з'їзді) П. журналісти, газетярі. Словник синонімів Караванського
  3. преса — Періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і. Словник термінів законодавства України
  4. преса — [преса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. преса — -и, ж. 1》 Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.). 2》 розм. Журналісти. 3》 зах. Прасування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. преса — 1. тискарка, друкарка 2. друк, часописи, журнали Словник чужослів Павло Штепа
  7. преса — ПРЕ́СА, и, ж. 1. Друковані видання – періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  8. преса — пре́са (франц. presse) періодично публіковані видання (газети, журнали тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. преса — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М. Словник синонімів української мови
  10. преса — Пре́са, -си, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. преса — ПРЕ́СА, и, ж. 1. Друковані видання — періодичні (газети, журнали, бюлетені і т. ін.) і рідше неперіодичні (книги, листівки і т. ін.). Словник української мови в 11 томах