пресбітерій

У християнських храмах частина, де міститься гол. вівтар, призначена для кліру та відділена від нави балюстрадою.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пресбітерій — -я, ч. Підвищення для вівтаря та місць духовенства у східній частині католицького храму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пресбітерій — (грец. — старший) 1. У ранньохристиянських церквах та частина інтер'єра католицького храму, що розташована за вівтарем-престолом і оточена рядами сидінь для сановного духовенства. Архітектура і монументальне мистецтво