1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пресбітерій

пресбіте́рій

-я, ч.

Підвищення для вівтаря та місць духовенства у східній частині католицького храму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пресбітерій — У християнських храмах частина, де міститься гол. вівтар, призначена для кліру та відділена від нави балюстрадою. Універсальний словник-енциклопедія
  2. пресбітерій — (грец. — старший) 1. У ранньохристиянських церквах та частина інтер'єра католицького храму, що розташована за вівтарем-престолом і оточена рядами сидінь для сановного духовенства. Архітектура і монументальне мистецтво