1. Архітектура і монументальне мистецтво

пресбітерій

(грец. — старший)

1. У ранньохристиянських церквах та частина інтер'єра католицького храму, що розташована за вівтарем-престолом і оточена рядами сидінь для сановного духовенства.

2. Вся частина храму навколо вівтаря-престолу, яка відведена для богослужіння і духовних осіб та підвищена на кілька сходинок над загальним рівнем підлоги молитовного залу (порівн. хор).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пресбітерій — -я, ч. Підвищення для вівтаря та місць духовенства у східній частині католицького храму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пресбітерій — У християнських храмах частина, де міститься гол. вівтар, призначена для кліру та відділена від нави балюстрадою. Універсальний словник-енциклопедія