престол

1. В часи античних греків — жертовник, у християн П. спочатку розумівся як гробниця святого, і тому встановлювався над криптою, де мали бути його останки.

2. У православній церкві — нерухомий стіл у апсиді, на якому здійснювали євхаристичну жертву і служили тільки одну літургію. На його верхній частині поміщалось Євангеліє і дарохранильниця. Вживається термін:

зовнішній престол — те саме, що і солея2.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престол — Престо́л, -то́ла; -то́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. престол — [преистол] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. престол — ПРЕСТО́Л, у, ч. 1. Трон монарха. Он цар сидить високо на престолі, народи подола́ні йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. престол — ПРЕСТО́Л, у, ч. 1. Трон монарха. Он цар сидить високо на престолі, народи подола́ні йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Леся Українка); Багато бачили престолів, що одвіка Були споруджені рукою чоловіка, із срібла й золота... Словник української мови у 20 томах
  5. престол — І розм. престіл Священне місце вівтаря — освячений стіл у центрі вівтаря, на якому здійснюють Таїнство Євхаристії; трапеза Словник церковно-обрядової термінології
  6. престол — -у, ч. 1》 Трон монарха. || Трон як символ влади монарха. Вступати на престол. Зректися престолу. 2》 У християнських церквах – місце, на якому зображений Бог, що сидить на троні (як символ божественної влади). || Символ вищої духовної влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. престол — сиді́ти на тро́ні (на престо́лі). Царювати, правити, бути монархом. В 30-х роках ХVІІІ ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (Видатні вітч. географи..). Фразеологічний словник української мови
  8. престол — ТРОН (місце монарха; влада монарха); ПРЕСТО́Л (зараз перев. влада монарха); КОРО́НА (влада монарха). Королева встала з трону (І. Нечуй-Левицький); Люди поприносили цареві гостинець — золота та дороге каміння — і посипали ними престол (А. Словник синонімів української мови
  9. престол — престо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови