престол
ПРЕСТО́Л, у, ч.
1. Трон монарха.
Он цар сидить високо на престолі, народи подола́ні йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Леся Українка);
Багато бачили престолів, що одвіка Були споруджені рукою чоловіка, із срібла й золота, каміннями облиті, В парчу і оксамит .. обвиті (Я. Щоголів);
Пишно вдягнений, у великому княжому уборі, але похмурий, сидить Ярослав на престолі (І. Кочерга);
Літописи відзначають красу і коштовність княжих престолів (з наук. літ.);
// Трон як символ влади монарха.
Ой, скільки ж ви не моліться, А щастя не буде, Доки у нас на престолі Цар Микола буде (з думи);
Вже батькова дільба не до вподоби, Не любо Сельмові згадать, що батько Оддав найменшому свій золотий престол (А. Кримський);
Королева відчувала невічну стійкість наслідуваного нею престолу (Іван Ле);
Після смерті Святослава між його синами, які княжили в різних землях древньоруської держави, спалахнула боротьба за великокнязівський престол (з наук. літ.).
2. У християнських церквах – місце, на якому зображений Бог, що сидить на троні (як символ божественної влади).
– Люди добрі, – рече їм владика, – коли він [піп] такий вам любий, то я не бороню йому стояти при престолові божому й до кончини його віку (Марко Вовчок);
[Женя:] Присягався бути вірним, у церкві присягався під царським вінцем, перед престолом всемогущого!.. (М. Кропивницький);
// Символ вищої духовної влади.
– Моя тобі порада: облиш надію на єзуїтське кодло, коли хочеш вік добути свій на престолі митрополичому (Н. Рибак);
– Головний отаман зараз з цього приводу з Ватіканом трактує. Ми їм – кардинальський престол на Україні, а вони за це нас обіцяють завалити зброєю (О. Гончар).
3. У християнських церквах – високий чотирикутний столик, що стоїть у центрі вівтаря.
Роман поставив усі три книжки на столі сторч, як ставлять євангелії на престолі (І. Нечуй-Левицький);
І от до церкви повели І руки їм перев'язали, Навкруг престолу обвели І їх навічне обвінчали (С. Руданський);
Коли ми говіли, я бачив тільки шматок вівтаря крізь царські двері, що посередині. Бачив престол, а на ньому якусь скляну хатку (І. Микитенко);
У центрі олтарного приміщення знаходиться невеликих розмірів престол, складений із древньої цегли на розчині вапна з домішкою цем'янки (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- престол — престо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- престол — І розм. престіл Священне місце вівтаря — освячений стіл у центрі вівтаря, на якому здійснюють Таїнство Євхаристії; трапеза Словник церковно-обрядової термінології
- престол — [преистол] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- престол — -у, ч. 1》 Трон монарха. || Трон як символ влади монарха. Вступати на престол. Зректися престолу. 2》 У християнських церквах – місце, на якому зображений Бог, що сидить на троні (як символ божественної влади). || Символ вищої духовної влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- престол — сиді́ти на тро́ні (на престо́лі). Царювати, правити, бути монархом. В 30-х роках ХVІІІ ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (Видатні вітч. географи..). Фразеологічний словник української мови
- престол — ТРОН (місце монарха; влада монарха); ПРЕСТО́Л (зараз перев. влада монарха); КОРО́НА (влада монарха). Королева встала з трону (І. Нечуй-Левицький); Люди поприносили цареві гостинець — золота та дороге каміння — і посипали ними престол (А. Словник синонімів української мови
- престол — Престо́л, -то́ла; -то́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- престол — ПРЕСТО́Л, у, ч. 1. Трон монарха. Он цар сидить високо на престолі, народи подола́ні йдуть з дарами коштовними й додолу клонять чола (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- престол — 1. В часи античних греків — жертовник, у християн П. спочатку розумівся як гробниця святого, і тому встановлювався над криптою, де мали бути його останки. Архітектура і монументальне мистецтво