престолонаслідник
ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн.
Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково.
Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Ф. Бурлака);
Ерцгерцог Карл Габсбург – після вбивства в Сараєві сина імператора Франца .. – став престолонаслідником і мав невдовзі перейняти скіпетр від свого старезного .. батька (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престолонаслідник — престолонаслі́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- престолонаслідник — -а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Великий тлумачний словник сучасної мови
- престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Бурл. Словник української мови в 11 томах