престолонаслідник
престолонаслі́дник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престолонаслідник — -а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Великий тлумачний словник сучасної мови
- престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Ф. Словник української мови у 20 томах
- престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Бурл. Словник української мови в 11 томах