престолонаслідник
престолонаслі́дник
-а, ч., книжн.
Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престолонаслідник — престолонаслі́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Ф. Словник української мови у 20 томах
- престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Бурл. Словник української мови в 11 томах