престолонаслідник

престолонаслі́дник

-а, ч., книжн.

Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престолонаслідник — престолонаслі́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Ф. Словник української мови у 20 томах
  3. престолонаслідник — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДНИК, а, ч., книжн. Той, хто наслідує престол, владу монарха спадково. Головував [у Державній Раді] великий князь Михайло Олександрович, брат царя і престолонаслідник (Бурл. Словник української мови в 11 томах