солея
(грец., лат. — трон)
1. Спочатку це було підвищення у християнському храмі, що знаходилося з правого боку біля амвона і призначалося для престолу імператора, згодом стало виділеним місцем для вівтаря.
2. Підвищена частина підлоги перед іконостасом у православному храмі (синонім — престол зовнішній).
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солея — солея́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- солея — Частина вівтарного підвищення перед іконостасом, на якій розташовані амвон та клироси Словник церковно-обрядової термінології
- солея — В грецькій церкві місце, де знаходились півчі, в церквах стародавньої Руси була ліквідована і від неї залишились крилоси. Словник-довідник музичних термінів
- солея — СОЛЕЯ́, ї́, ж. У православній церкві підвищення перед іконостасом на всю його довжину. Невеликі мозаїчні вставки по боках солеї мала західна базиліка та, можливо, базиліка 1932 р. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах