солея
СОЛЕЯ́, ї́, ж.
У православній церкві підвищення перед іконостасом на всю його довжину.
Невеликі мозаїчні вставки по боках солеї мала західна базиліка та, можливо, базиліка 1932 р. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солея — солея́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- солея — Частина вівтарного підвищення перед іконостасом, на якій розташовані амвон та клироси Словник церковно-обрядової термінології
- солея — В грецькій церкві місце, де знаходились півчі, в церквах стародавньої Руси була ліквідована і від неї залишились крилоси. Словник-довідник музичних термінів
- солея — (грец., лат. — трон) 1. Спочатку це було підвищення у християнському храмі, що знаходилося з правого боку біля амвона і призначалося для престолу імператора, згодом стало виділеним місцем для вівтаря. Архітектура і монументальне мистецтво