пресбітерій

У християнських храмах частина, де міститься гол. вівтар, призначена для кліру та відділена від нави балюстрадою.

Значення в інших словниках

1. пресбітерій — -я, ч. Підвищення для вівтаря та місць духовенства у східній частині католицького храму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пресбітерій — (грец. — старший) 1. У ранньохристиянських церквах та частина інтер'єра католицького храму, що розташована за вівтарем-престолом і оточена рядами сидінь для сановного духовенства.  Архітектура і монументальне мистецтво