Словник української мови у 20 томах

преторій

ПРЕТО́РІЙ, я, ч., іст.

Місце у римському таборі, де перебував полководець.

Що день, то більше в Єрусалимі теслів настає, і з Сірії насунули, мов хмара, забрали всю роботу коло храму, в Преторії й коло царських палат (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. преторій — прето́рій іменник чоловічого роду місце у римському таборі, де перебував полководець іст.  Орфографічний словник української мови
  2. преторій — -я, ч., іст. Місце у римському таборі, де перебував полководець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. преторій — прето́рій, прето́ріум (лат. praetorium) 1. У Стародавньому Римі місце у військовому таборі, де містилася палатка полководця. 2. Палатка полководця, його ставка. 3. Військова рада при полководці.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. преторій — преторій (преторіум) (лат. — начальницький) Місце палатки головнокомандуючого у римському таборі, у подальшому мурована споруда для скарбниці, вівтаря, збереження військових прапорів і трофеїв.  Архітектура і монументальне мистецтво