прехитрий
ПРЕХИ́ТРИЙ, а, е, розм.
Дуже хитрий.
[Сильвестр:] Микита в нас зело прехитрий майстер І в чудному художестві велик (І. Кочерга);
І живе в тих лісах прехитра лисичка-сестричка (М. Томчаній);
Щоб дітям веселіш було, Пущу я загадку прехитру (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)