прецесія
ПРЕЦЕ́СІЯ, ї, ж.
Рух осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні.
О. Я. Орлов та Є. П. Федоров незалежно один від одного продовжували дослідження з теорії прецесії (з наук. літ.);
// Рух осі небесних світил (зокрема Землі, Місяця) по круговому конусу навколо прямої лінії, перпендикулярної до площини їх орбіти.
У другому столітті до нашої ери Гіппарх, астроном древньої Греції, відкрив явище прецесії – повільне переміщення точок весняного і осіннього рівнодення, що є наслідком руху осі обертання Землі у просторі (з наук.-попул. літ.);
Коливання Місяця (прецесія) – річ дуже істотна. Це щось на зразок тих коливань, яких зазнає вісь дитячої дзиги: вона завжди описує в повітрі більший чи менший конус (з наук.-попул. літ.);
Ще давні єгиптяни, як дослідили вчені, знали про явище прецесії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)