прецінь

ПРЕ́ЦІ́НЬ¹, діал.

1. част. підсил. Адже (див. адже́¹).

Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (І. Франко);

– Пощо ти вбив зайця? – гнівався Івоніка. – Ти ж знаєш прецінь, що вони тепер недобрі. Що тепер заборона! (О. Кобилянська);

– Бабо! – гукав було за звичкою старий. – Ну, яка я тобі баба? – гнівалася стара. – Прецінь у мене є людське ім'я, пане гімназіальний професор!.. (Ю. Яновський);

// Все-таки.

На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь він з чогось жити мусить (В. Стефаник).

2. присл., у знач. вставн. сл. Між іншим.

– Якщо вам справді далеко, то давайте трішки посидимо, перепочинемо. – Нічого, я вже привикла .. – Прецінь, ви слушно сказали, привичка важить багато, – з радістю підхопив Стась (О. Гуреїв).

ПРЕ́ЦІ́НЬ², спол. протиставний, діал., також у сполуч. із спол. а.

Проте, однак, зате.

Я сидів на возі .. і весь дрожав [дрижав] з ляку перед власними мріями, а прецінь не міг від них відорватися [відірватися] (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. прецінь — Пре́ці, пре́цінь: — адже, а все ж, усе-таки [XIII] — адже, же [X] — адже [46-1,46-2,,II] — адже, а все ж, усе-таки [1;2,XI] — адже, все ж, отже, проте, все-таки [14] — а все ж, усе-таки, адже [IV] — а таки...  Словник з творів Івана Франка
2. прецінь — пре́ці́нь 1 частка адже незмінювана словникова одиниця діал. пре́ці́нь 2 сполучник проте, однак незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. прецінь — діал. 1》 част. Адже (див. адже I). || Все-таки. 2》 присл., у знач. вставн. сл. Принаймні. 3》 спол., також у сполуч. зі спол. "а". Проте, однак, зате.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прецінь — пре́цінь 1. адже (ст) 2. проте (ср, ст): Переходить попри нас Северин Левицький, вже сивий, а прецінь цілком не старий (Боберський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. прецінь — ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М.  Словник синонімів української мови
6. прецінь — Пре́цінь, присл. = прина́ймні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прецінь — ПРЕ́ЦІ́НЬ, діал. 1. част. Адже ( див. а́дже¹). Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (Фр., І, 1955, 139); — Пощо ти вбив зайця?...  Словник української мови в 11 томах
8. прецінь — Пре́цінь нар. Между тѣмъ, однако.  Словник української мови Грінченка