прецінь

ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Рильський); Карпо.. покарабкався з яру. Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний); Незважаючи на обстріл, колона.. рухається далі. Одначе, що то за тривога знялася попереду? (О. Гончар); Ну що ж, сьогодні я вже не засну, Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Л. Дмитерко); Все-таки ліз (Хома) наперед, щоб видніше було, що робитиметься на рундуку (Григорій Тютюнник); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка.. А втім, усі вони добрі (М. Стельмах); — Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму, та пак і топлива нема доброго... (Грицько Григоренко); Хоч я упаду по шию в воду, що ж я маю діяти, Хоч я і згину, прецінь поплину з милим ся повидати (пісня).

Значення в інших словниках

1. прецінь — Пре́ці, пре́цінь: — адже, а все ж, усе-таки [XIII] — адже, же [X] — адже [46-1,46-2,,II] — адже, а все ж, усе-таки [1;2,XI] — адже, все ж, отже, проте, все-таки [14] — а все ж, усе-таки, адже [IV] — а таки...  Словник з творів Івана Франка
2. прецінь — пре́ці́нь 1 частка адже незмінювана словникова одиниця діал. пре́ці́нь 2 сполучник проте, однак незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
3. прецінь — діал. 1》 част. Адже (див. адже I). || Все-таки. 2》 присл., у знач. вставн. сл. Принаймні. 3》 спол., також у сполуч. зі спол. "а". Проте, однак, зате.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прецінь — ПРЕ́ЦІ́НЬ¹, діал. 1. част. підсил. Адже (див. адже́¹). Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (І. Франко); – Пощо ти вбив зайця?...  Словник української мови у 20 томах
5. прецінь — пре́цінь 1. адже (ст) 2. проте (ср, ст): Переходить попри нас Северин Левицький, вже сивий, а прецінь цілком не старий (Боберський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. прецінь — Пре́цінь, присл. = прина́ймні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прецінь — ПРЕ́ЦІ́НЬ, діал. 1. част. Адже ( див. а́дже¹). Не можна сказати, щоби й вони його не любили!.. Прецінь Івась був їх дитина не менша других, прецінь ніколи їм не дігнав [допік] ні непослухом, ні прикрим словом (Фр., І, 1955, 139); — Пощо ти вбив зайця?...  Словник української мови в 11 томах
8. прецінь — Пре́цінь нар. Между тѣмъ, однако.  Словник української мови Грінченка