пречисто

ПРЕЧИ́СТО, розм.

Присл. до пречи́стий 1.

Сонечко зійшло, та так ясно і так пречисто... (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. пречисто — пречи́сто прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. пречисто — розм. Присл. до пречистий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пречисто — ПРЕЧИ́СТО, розм. Присл. до пречи́стий 1. Сонечко зійшло, та так ясно і так пречисто… (Кв.-Осн., II, 1956, 458).  Словник української мови в 11 томах