пречудовно

ПРЕЧУДО́ВНО, поет., рідко.

Присл. до пречудо́вний.

Сфер небесних музика повинна густи пречудовно, – Тільки, на лихо, її слухати може не всяк (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. пречудовно — пречудо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. пречудовно — поет., рідко. Присл. до пречудовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пречудовно — ПРЕЧУДО́ВНО, поет., рідко. Присл. до пречудо́вний. Сфер небесних музика повинна густи пречудовно, — Тільки, на лихо, її слухати може не всяк (Сам., І, 1958, 74).  Словник української мови в 11 томах