пречудово

ПРЕЧУДО́ВО, розм.

Присл. до пречудо́вий.

Вода фонтана, що злітає вгору, досягнувши вишини, знову повертається вниз і при падінні своєму пречудова жахтить, переливається цвітастим ізмарагдом [смарагдом]... (П. Тичина);

Подеколи серед дельфінів зустрічаються “професори”, як називають їх рибалки. Вони пречудово знаються на всіх тонкощах відлову: попри шум та гуркіт пропливають попід суднами й утікають в море (з наук.-попул. літ.);

// Надзвичайно.

Над озером відграється [відбувається] пречудова хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (І. Франко);

// пред.

– Навіть в окопі, коли не розстебнусь, то не засну як слід. Розстебнеш усього два гудзики, а наче роздягнешся догола і лежиш дома на подушках. Пречудово! (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. пречудово — пречудо́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. пречудово — розм. Присл. до пречудовий. || Надзвичайно. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пречудово — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет.  Словник синонімів української мови
4. пречудово — ПРЕЧУДО́ВО, розм. Присл. до пречудо́вий. Вода фонтана, що злітає вгору, досягнувши вишини, знову повертається вниз і при падінні своєму пречудова жахтить, переливається цвітастим ізмарагдом [смарагдом]… (Тич.  Словник української мови в 11 томах