пречудово
ПРЕЧУДО́ВО, розм.
Присл. до пречудо́вий.
Вода фонтана, що злітає вгору, досягнувши вишини, знову повертається вниз і при падінні своєму пречудова жахтить, переливається цвітастим ізмарагдом [смарагдом]... (П. Тичина);
Подеколи серед дельфінів зустрічаються “професори”, як називають їх рибалки. Вони пречудово знаються на всіх тонкощах відлову: попри шум та гуркіт пропливають попід суднами й утікають в море (з наук.-попул. літ.);
// Надзвичайно.
Над озером відграється [відбувається] пречудова хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (І. Франко);
// пред.
– Навіть в окопі, коли не розстебнусь, то не засну як слід. Розстебнеш усього два гудзики, а наче роздягнешся догола і лежиш дома на подушках. Пречудово! (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- пречудово — пречудо́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- пречудово — розм. Присл. до пречудовий. || Надзвичайно. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пречудово — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови
- пречудово — ПРЕЧУДО́ВО, розм. Присл. до пречудо́вий. Вода фонтана, що злітає вгору, досягнувши вишини, знову повертається вниз і при падінні своєму пречудова жахтить, переливається цвітастим ізмарагдом [смарагдом]… (Тич. Словник української мови в 11 томах