приахкувати
ПРИА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
Супроводжувати яку-небудь дію вигуками “ах”.
Від радості, що зараз закурить, враз пожвавішав [Кузьма]: притупував чобітьми, приахкував, прицмокував і навіть пересмикував плечима (Григорій Тютюнник);
Намацавши серед посуду глечика, він перехилив його і почав смачно пити і приахкувати (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)