приахкувати
ПРИА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Супроводжувати яку-небудь дію вигуками «ах».
Від радості, що зараз закурить, враз пожвавішав [Кузьма]: притупував чобітьми, приахкував, прицмокував і навіть пересмикував плечима (Тют., Вир, 1964, 111);
Намацавши серед посуду глечика, він перехилив його і почав смачно пити і приахкувати (Хор., Незакінч. політ, 1960, 74).
Словник української мови (СУМ-11)