прибулий
ПРИБУ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до прибу́ти¹.
Місцями .. запрошували прибулих козаків поснідати (О. Стороженко);
Розчинивши двері, Чемериця побачив Трикоза, секретаря [парткому], недавно, кілька днів лише тому, прибулого на будівництво (Г. Коцюба);
Через проріз броньованого щитка в кулеметі йому добре видно .. окопи, де сидить свіжий, недавно прибулий, батальйон (В. Кучер);
Всі посхоплювались на ноги й обступили прибулого трактора (Ю. Яновський);
Знала [Тамара], де що лежить, швидко реєструвала прибулі папери (А. Хижняк);
І навіть повесні з прибулими водами не бачить нам підвід, вантажених мішками (М. Зеров);
// у знач. ім. прибу́лий, лого, ч.; прибу́ла, лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись.
Він так захопився своєю роботою, що зовсім, не помітив прибулого, хоч той і поздоровкався до нього (С. Добровольський);
Під самим парканом щось заворушилося, і з темряви виступив Денис, пильно придивляючись до прибулих (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)