прибулець
ПРИБУ́ЛЕЦЬ, льця, ч.
Той, хто прибув; захожа людина; пришелець.
Громада в'язнів мішається з юрбою прибульців (Леся Українка);
Холодок залив йому всі груди і підступився до горла, як тільки вступив до хижі невідомий прибулець (П. Загребельний);
* У порівн. Бронек – дев'ятикласник, син директора школи, стояв з папірцем у руці, нереальний, як прибулець зі сну (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)