прибулець —
-льця, ч. 1》 Той, хто прибув; захожа людина; пришелець. 2》 Істота з іншого світу, з іншої планети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибулець —
ПРИБУ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто прибув; захожа людина; пришелець. Громада в'язнів мішається з юрбою прибульців (Леся Українка); Холодок залив йому всі груди і підступився до горла, як тільки вступив до хижі невідомий прибулець (П. Загребельний); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
прибулець —
ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П.
Словник синонімів української мови
прибулець —
ПРИБУ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто прибув; захожа людина; пришелець. Громада в’язнів мішається з юрбою прибульців (Л. Укр., II, 1951, 480); Холодок залив йому всі груди і підступився до горла, як тільки вступив до хижі невідомий прибулець (Загреб.
Словник української мови в 11 томах