прибігти —
ПРИБІ́ГТИ див. прибіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
прибігти —
Прибіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8.
Словник української мови Грінченка