привітливий

ПРИВІ́ТЛИВИЙ, а, о.

Те саме, що приві́тний.

[Молодиця:] Така ж привітлива дівчина і вдобавок [до того ж] як змальованая! (С. Васильченко);

Для неї немає привітливого погляду, немає ласкавого слова, її мов не примічають, вона щось лишнє у хаті (Панас Мирний);

Сподобалися півнику привітливі слова (Н. Забіла);

Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. привітливий — приві́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. привітливий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
3. привітливий — -а, -е. Те саме, що привітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. привітливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
5. привітливий — ПРИВІ́ТЛИВИЙ, а, о. Те саме, що приві́тний. [Молодиця:] Така ж привітлива дівчина і вдобавок [до того ж] як змальованая! (Вас., III, 1960, 50); Для неї немає привітливого погляду, немає ласкавого слова, її мов не примічають...  Словник української мови в 11 томах