привітливо

ПРИВІ́ТЛИВО.

Присл. до приві́тливий.

Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Г. Хоткевич);

* Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. привітливо — приві́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. привітливо — Присл. до привітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привітливо — ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий. Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Хотк., II, 1966, 26); *Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (Свидн., Люборацькі, 1955, 201).  Словник української мови в 11 томах