привітливо
ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий.
Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Хотк., II, 1966, 26);
*Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (Свидн., Люборацькі, 1955, 201).
Словник української мови (СУМ-11)