привітливо
ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий.
Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Хотк., II, 1966, 26);
*Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (Свидн., Люборацькі, 1955, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привітливо — приві́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- привітливо — Присл. до привітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привітливо — ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий. Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Г. Хоткевич); * Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах