привітливо

ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий.

Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Хотк., II, 1966, 26);

*Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (Свидн., Люборацькі, 1955, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітливо — приві́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. привітливо — Присл. до привітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привітливо — ПРИВІ́ТЛИВО. Присл. до приві́тливий. Штефан, присівши, кивав привітливо головою (Г. Хоткевич); * Образно. Минула ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось та так привітливо поглядає (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах