1. Словник української мови в 11 томах

привітливий

ПРИВІ́ТЛИВИЙ, а, о. Те саме, що приві́тний.

[Молодиця:] Така ж привітлива дівчина і вдобавок [до того ж] як змальованая! (Вас., III, 1960, 50);

Для неї немає привітливого погляду, немає ласкавого слова, її мов не примічають, вона щось лишнє у хаті (Мирний, IV, 1955, 75);

Сподобалися півнику привітливі слова (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 169);

Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (Фр., III, 1950, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітливий — приві́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привітливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. привітливий — -а, -е. Те саме, що привітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. привітливий — ПРИВІ́ТЛИВИЙ, а, о. Те саме, що приві́тний. [Молодиця:] Така ж привітлива дівчина і вдобавок [до того ж] як змальованая! (С. Васильченко); Для неї немає привітливого погляду, немає ласкавого слова, її мов не примічають... Словник української мови у 20 томах
  5. привітливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови