привіятися
ПРИВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм.
Прийти, приїхати звідкись.
– Узяли та й одсудили мою землю Бог його знає й кому, Бог знає нащо... На те, мабуть, щоб перевів її на гроші та й повіявся туди, звідкіля й привіявся... (Панас Мирний);
* Образно. Щось засіло в моїй душі Непохитне – воно не меркне. То навшпиньках привіється вмить І тихенько присяде навпроти, То на крилах огненних мчить (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)