привіяти

ПРИВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що.

Принести що-небудь (про вітер).

Леготе-вітре з коханого краю! .. привій порошинку з порога Любки моєї! (А. Кримський);

// Злегка посипати, притрусити.

Загрубілими пальцями вона стискає якусь тверду кульку. Ага, це кругла, мов крапля, крижина. То, певно, осінній мороз скував на житі росу, а сніг привіяв оті холодні зернятка (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. привіяти — приві́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. привіяти — -ію, -ієш, док., перех. Принести що-небудь (про вітер). || Злегка посипати, притрусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привіяти — ПРИНЕСТИ́ (про вітер, течію), ПРИВІЯТИ, ПРИГНА́ТИ, НАДНЕСТИ́ розм., ПРИБИ́ТИ розм. — Недок.: прино́сити, приганя́ти, приго́нити розм. надно́сити, прибива́ти. Налетів дужий порив вітру,.. приніс звідкілясь клубок густої пилюки (Ю.  Словник синонімів української мови
4. привіяти — ПРИВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. Принести що-небудь (про вітер). Леготе-вітре з коханого краю!.. привій порошинку з порога Любки моєї! (Крим., Вибр., 1965, 285); // Злегка посипати, притрусити. Загрубілими пальцями вона стискає якусь тверду кульку.  Словник української мови в 11 томах