привіяти
ПРИВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. Принести що-небудь (про вітер).
Леготе-вітре з коханого краю!.. привій порошинку з порога Любки моєї! (Крим., Вибр., 1965, 285);
// Злегка посипати, притрусити.
Загрубілими пальцями вона стискає якусь тверду кульку. Ага, це кругла, мов крапля, крижина. То, певно, осінній мороз скував на житі росу, а сніг привіяв оті холодні зернятка (Стельмах, І, 1962, 226).
Словник української мови (СУМ-11)