прив'ялений

ПРИВ'Я́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до прив'яли́ти.

Не вивітрюючись, застоялись у високім бур'яні густі пахощі прив'яленого сонцем полину, розімлілої лободи, лугових трав (О. Гончар);

Повіяв ранковий вітер і приніс із степового озера запах прив'яленого осінню татар-зілля (Л. Дмитерко);

Навколо – суцільні зарості жостеру з чорними прив'яленими ягодами, (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. прикм. Який досягається недовгим в'яленням.

Для штучного сушіння траву звозять на місце зберігання у прив'яленому стані (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прив'ялений — прив'я́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прив'ялений — див. в'ялий  Словник синонімів Вусика
3. прив'ялений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прив'ялити. 2》 у знач. прикм. Який досягається недовгим в'яленням.  Великий тлумачний словник сучасної мови