пригара

ПРИГА́РА, и, ж., діал.

1. Присмак диму, гару в пригорілій рідкій їжі.

Молоко з пригарою.

2. Сивушне масло.

Одгонить пригарами горілка (Сл. Б. Грінченка).

3. Загар.

Сонячна пригара зійшла з її повного обличчя – біле воно в неї та рум'яне (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. пригара — -и, ж., діал. 1》 Присмак диму, гару в пригорілій рідкій їжі. Молоко з пригарою. 2》 Сивушна олія. 3》 Загар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пригара — Прига́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. пригара — ПРИГА́РА, и, ж., діал. 1. Присмак диму, гару в пригорілій рідкій їжі. Молоко з пригарою. 2. Сивушне масло. Одгонить пригарами горілка (Сл. Гр.). 3. Загар. Сонячна пригара зійшла з її повного обличчя — біле воно в неї та рум’яне (Мирний, IV, 1955, 231).  Словник української мови в 11 томах
4. пригара — Пригара, -ри ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка