пригноблення

ПРИГНО́БЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пригноби́ти, пригно́блювати.

Під час своїх подорожей по Україні в 1843 і 1845 роках Шевченко на власн очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник).

2. Стан за знач. пригно́блений 4.

Без слова, в німім пригнобленню вийшли .. жандарм і візник (І. Франко);

Іван дивився, на неї [матір]. Бачив велике пригноблення на її лиці (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. пригноблення — пригно́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пригноблення — -я, с. 1》 Дія за знач. пригнобити, пригноблювати. 2》 Стан за знач. пригноблений 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригноблення — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я..  Словник синонімів української мови
4. пригноблення — Пригно́блення, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пригноблення — ПРИГНО́БЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пригноби́ти, пригно́блювати. Під час своїх подорожей по Україні в 1843 і 1845 роках Шевченко на власн очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів...  Словник української мови в 11 томах