пригноблювач

ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч.

Той, хто пригноблює (у 1 знач.).

Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. пригноблювач — пригно́блювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пригноблювач — див. ворог  Словник синонімів Вусика
3. пригноблювач — -а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пригноблювач — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст.  Словник синонімів української мови
5. пригноблювач — ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (Ком. Укр., 1, 1964, 75).  Словник української мови в 11 томах