Значення в інших словниках
-
пригноблювач —
пригно́блювач іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пригноблювач —
-а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пригноблювач —
ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
пригноблювач —
ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст.
Словник синонімів української мови
-
пригноблювач —
ПРИГНО́БЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто пригноблює (у 1 знач.). Думки про необхідність революційної боротьби з пригноблювачами народу ніколи не залишали поета [Т. Шевченка] (Ком. Укр., 1, 1964, 75).
Словник української мови в 11 томах