пригнітити —
Пригніти́ти, -нічу́, -ні́тиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пригнітити —
ПРИГНІТИ́ТИ див. пригні́чувати.
Словник української мови в 11 томах
пригнітити —
Пригніта́ти, -та́ю, -єш сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Словник української мови Грінченка