пригнітити

Пригніти́ти, -нічу́, -ні́тиш

Значення в інших словниках

1. пригнітити — пригніти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригнітити — [приегн'ітитие] -н'ічу, -н'ітиеш; нак. -н'іти, -н'іт'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. пригнітити — див. пригнічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пригнітити — ПРИГНІТИ́ТИ див. пригні́чувати.  Словник української мови у 20 томах
5. пригнітити — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
6. пригнітити — ПРИГНІТИ́ТИ див. пригні́чувати.  Словник української мови в 11 томах
7. пригнітити — Пригніта́ти, -та́ю, -єш сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.  Словник української мови Грінченка