Словник української мови у 20 томах

пригнічуваний

ПРИГНІ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пригні́чувати.

Схопившись з місця і ще пригнічуваний кошмарами, поспішає [Врангель] в оперативний відділ (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пригнічуваний — пригні́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пригнічуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пригнічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригнічуваний — ПРИГНІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пригні́чувати. Схопившись з місця і ще пригнічуваний кошмарами, поспішає [Врангель] в оперативний відділ (Гончар, II, 1959, 381); В «Англійських враженнях» [М.  Словник української мови в 11 томах