пригніченість
ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. пригні́чений 3.
Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Б. Грінченко);
Голос, хода і вираз обличчя Марфи виказували смуток і пригніченість (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)