пригніченість

пригні́ченість

-ності, ж.

Стан за знач. пригнічений 3).

Значення в інших словниках

1. пригніченість — пригні́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пригні́чений 3. Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕННЯ (психічний стан людини), ДЕПРЕ́СІЯ, ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕНІСТЬ, ПРИГОЛО́МШЕННЯ, ПРИГОЛО́МШЕНІСТЬ. Мічурін майже впритул підійшов до отця Христофора.. й спитав тихим, низьким голосом: — Хто ти?...  Словник синонімів української мови
4. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пригні́чений 3. Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Гр.  Словник української мови в 11 томах