1. Словник української мови у 20 томах

пригніченість

ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. пригні́чений 3.

Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Б. Грінченко);

Голос, хода і вираз обличчя Марфи виказували смуток і пригніченість (А. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригніченість — пригні́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригніченість — -ності, ж. Стан за знач. пригнічений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕННЯ (психічний стан людини), ДЕПРЕ́СІЯ, ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕНІСТЬ, ПРИГОЛО́МШЕННЯ, ПРИГОЛО́МШЕНІСТЬ. Мічурін майже впритул підійшов до отця Христофора.. й спитав тихим, низьким голосом: — Хто ти?... Словник синонімів української мови
  4. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пригні́чений 3. Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Гр. Словник української мови в 11 томах