1. Словник синонімів української мови

пригніченість

ПРИГНІ́ЧЕННЯ (психічний стан людини), ДЕПРЕ́СІЯ, ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕНІСТЬ, ПРИГОЛО́МШЕННЯ, ПРИГОЛО́МШЕНІСТЬ. Мічурін майже впритул підійшов до отця Христофора.. й спитав тихим, низьким голосом: — Хто ти? Чому, коли я бачу тебе, мене завжди опановує пригнічення, нудьга, кволість? (О. Довженко); Він був похмурий і в стані крайньої депресії (Ю. Смолич); Я став зовсім іншою людиною: зникла замкненість, якась пригніченість (І. Цюпа); Бачив (Іван) велике пригноблення на її лиці (А. Крушельницький); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (М. Коцюбинський); Приголомшення придавило Хому, пригнітило розум (К. Гордієнко). — Пор. 1. пригні́чений, спусто́шеність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригніченість — пригні́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пригніченість — -ності, ж. Стан за знач. пригнічений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пригні́чений 3. Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. пригніченість — ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пригні́чений 3. Здавалося, мов щось пригнічувало і цю тісну, хатку, і людей, що в їй [ній] жили. Сама Ївга не пасувала до цього темного закутка вбозтва і пригніченості (Гр. Словник української мови в 11 томах