пригра
ПРИ́ГРА, и, ж., заст.
1. Акомпанемент (у 1 знач.).
Народні духові оркестри, очолювані музикантами-аматорами, грають в основному українські народні танці, марші та різноманітні пригри (з наук. літ.);
Згадай лиш, коханко, ослінчик в садочку, Де вдвох ми сиділи колись, Де тихо співала ти в пригру гітари, А я в твої очі дививсь (П. Кочура).
2. Час, коли рояться бджоли.
Зашуміло село, як на пригру бджоли (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)